В Україні, у славному місті Полтава на Івановій горі, розташовується сама справжня старовинна українська хатка. Є біля хатки колодязь з журавлем, комора і сарай, а навколо — прекрасний тин, повитий квітами. А позаду неї гордо височить над містом старовинний Свято-Успенський собор, попереду ж біліє ротонда, за якої блищить тиха річка Ворскла. Хатка ця аж ніяк не проста, адже сама споруда і все його оточення — це музей-садиба знаменитого українського письменника Івана Котляревського. Справжня садиба поета, на жаль, до наших днів не збереглася. Тому в 1969 році з нагоди двохсотлітнього ювілею Котляревського за допомогою акварельного ескізу Тараса Шевченка був відновлений весь меморіальний комплекс.

Безпосередньо будинок, колодязь з журавлем, сарай, комора — все було відтворено за спогадами сучасників великого українського письменника. У будинку цьому письменник прожив абсолютно все своє життя. Належала садиба ще батькові Івана Котляревського, а до цього — його дідові, який служив дяком у полтавському Успенському соборі. Згідно з цифрами, вирізаним на сволоці старослов’янської в’яззю, будинок був зведений ще в 1705 році, але власністю родини Котляревських він став лише в 1751 році. Дісталася від батька в спадщину садибу співає трохи перебудував під особисті потреби, щоб було зручно відпочивати і працювати.

Одна з п’яти кімнат служила господарю спальнею і кабінетом. В ній стояли письмовий стіл, ліжко і книжкова шафа, в якому зберігалися різні книги французьких і римських авторів. На поличках завжди можна було побачити російські переклади Вальтера Скотта, Лесажа, Купера, Лафонетна. Колекцію прекрасно доповнювали творіння російських авторів і деякі періодичні передплатні видання («Соревнователь», «Добромисний», «Библиотека для чтения», «Вісник Європи»,« Син батьківщини »,« Північна бджола »). Відпочивати письменник дуже любив на порозі з балюстрадою, на який він міг вийти прямо з вітальні. З балкончика садиби відкривався чудовий вид на Ворсклу.

Жив Іван Котляревський досить скромно. У вітальні стояло кілька ломберний столик і стільчиків, а також диванчик. На стіні висів його портрет, написаний олійними фарбами, а також дві картини художників фламандської школи. Між картинами висіли старовинні годинники, на циферблаті яких зображувалися Адам і Єва близько дерева «пізнання добра і зла». На підвіконнях садиби Котляревського стояли квіти в глиняних горщиках.

Будинок поета являє собою типове українське житло 18-19 століть. В відновлений музей-садибу вмонтовано деякі деталі зі старого будинку, при цьому вся конструкція в абсолютній точності відповідає спорудам 18-го сторіччя. У будинку п’ять кімнат з невеликими дерев’яними віконницями і віконцями. У кімнатах представлені деякі збереглися особисті речі Івана Котляревського: картина, ломбардний столик, дзеркало, комод. Решта оздоблення кімнат — це типологічні речі, відомі більше за спогадами сучасників письменника.

Будинок, в якому жив поет, після його смерті неодноразово перебудовувався і переходив з рук в руки. У 1845 році в Полтаві побував Тарас Шевченко і зробив художній малюнок садиби. У той час її зовнішній вигляд був ще таким, як і за життя письменника. На малюнку українська хата зображується на тлі Свято-Успенського собору. Існує також ще один малюнок, який зображає оригінальний будинок Котляревскго, — літографія художника Мелліна.

28 вересня 1952 у Полтаві було відкрито літературно-меморіальний музей Івана Котляревського. Зараз до нього в гості запрошують екскурсоводи в національному одязі. У музеї зберігається весь архів письменника, матеріали і документи музею знайомлять з творчістю та життям поета.

У різні часи музей-садибу Івана Котляревського відвідували знамениті люди. Тут побували російський славіст і філолог Срезневський, актор Щепкін, російський етнограф і історик Пассек, В.О. Гоголь-Яновський — батько Н.В. Гоголя, історик Погодін.