Музей української поетеси Лесі Українки у с.Колодяжному Ковельського району відкритий 10 липня 1949 року в садибі, придбаній її батьком П.А.Косачем
у 1868 році. З 1882 по 1907 рік тут з деякими перервами жила Леся Українка. У Колодяжному вона написала багато поетичних творів, які увійшли до скарбниці української та світової
літератури.
З 1963 року музей став філіалом Волинського краєзнавчого музею. Нині площа музею становить: загальна – 830 кв.м., експозиційна – 471 кв.м.,
прилеглої території – садиба 1,2 га, лісопарк – 6,5 га.
У музеї діє повноцінна, науково-обгрунтована експозиція, яка розкриває життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Експозиція музею складається з
двох частин – меморіальної і літературної і розміщена у трьох приміщеннях. Меморіальна експозиція представлена у двох будинках: Лесиному будиночку – „Білому”, побудованому у 1890 році для старших
дітей як літературне шале-флігель, і батьківському будинку – „Сірому”, спорудженому Петром Косачем, батьком поетеси у 1896 році. Меморіальні будинки є пам’ятками історії, в них відтворено
обстановку, яка була при житті Лесі Українки. Літературна експозиція розміщена в спеціальному приміщенні, побудованому у 1980 році. У літературному музеї в чотирьох експозиційних залах зібрані
документальні матеріали та експонати, які розповідають про життя і творчість Лесі Українки. Остання реекспозиція була проведена у 1991 році.
В 2004 році відкрито сектор музею – монографічну експозицію „Музей „Лісової пісні” в урочищі Нечімному біля с.Скулин в 17 км. від с.
Колодяжне.
Колекція музею нараховує понад 5,6 тис. музейних предметів основного фонду, у тому числі – меморіальні, що є безцінними для історії та
культури українського народу.
На території садиби в глибині саду встановлено бронзове погруддя Лесі Українки (скульптор В.Сколоздра). За садибою – лісопарк, посаджений на
честь 100-річчя від дня народження письменниці, та криниця – Лесин кадуб. Працівники літературно-меморіального музею проводять значну пошукову, науково-дослідницьку, збиральницьку та
науково-освітню роботу. Підтримують тісні зв’язки з українською діаспорою у Канаді та США.
Музей Лесі Українки в Ялті - один з чотирьох українських музеїв, присвячених великій поетесі нашого народу. У кожного з них - в Києві,
Новоград-Волинському, Колодяжному, що на Волині, - своя історія. Але історія Ялтинського музею, наймолодшого серед них, мабуть, найскладніша.
Три роки з прожитих поетесою 42-х припадає на Крим, з них два вона провела в Ялті. Тисячу днів і ночей її серце билось в унісон з прибоєм Чорного моря.
Тут народжувались твори, у яких зупинялись кримські миттєвості, щоб зберегтись в обіймах слова Лесі Українки на віки - "Кримські спогади", Кримські відгуки", "Над морем", "Кассандра" та
ін.
Джерело: http://lesiaukrainka.crimea.ua/vstup.html
Літературно-меморіальний музей Л. Українки знаходиться в місті Новограді-Волинському
Житомирської області. Розташований він у невеликому будиночку, де колись жила відома поетеса. Відкриття музею відбулося в 1971 році. Воно було приурочене до святкування столітнього ювілею від дня
народження Л. Українки. У музейному будинку майстрам з максимальною точністю вдалося відтворити атмосферу вітальні та дитячої кімнати тих часів. Найбільший інтерес серед експонатів музею
викликають особисті речі Л. Українки. Серед них: вишиванка ручної роботи, намисто, чашка, пенал. У музеї також представлені й інші предмети побуту, колись належать членам родини Косач. У їх числі
є красиві бронзові і порцелянові статуетки, книги, посуд, меблі. У літературно-меморіальному музеї є окремий куточок, в якому знаходиться літературна спадщина української поетеси,
відгуки інших іменитих авторів про творчість Лесі Українки, твори майстрів з народу. У дворі музею встановлено бюст поетеси.
Джерело: http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/70999_literaturno-memorialnyy-muzey-lesi-ukrainki-novograd-volynskiy.htm